Гостинність морських піхотинців

23.05.2016 р. для учні гімназії «Основа» цей день став незабутнім, адже вони відвідали морських піхотинців та отримали безліч позитивних емоцій. Дітей зустріли чоловіки у військовій формі, але з такими щирими усміхненими обличчями. Зустріч розпочалася з екскурсії по військовій частині. Гімназисти ознайомилися з життям морських піхотинців, почули безліч цікавих історій, і проїхалися на військовій техніці, посиділи за кермом. Потоваришували з вірним чотирилапим другом піхотинців вівчаркою Машкою. Та найбільше сподобалися гімназистам солдатська каша і чай!

Де ви відпочиваєте? Що їсте? З чого взуття?... Безліч питань, і на всі отримано відповіді. Гостинність воїнів не мала меж. І учні теж дуже старилася, отримавши під час виступів шквал аплодисментів.

Ось і підійшла хвилина розставання.

Дорога до навчального закладу була наповнена враженнями від почутого, побаченого. А ще усі сподівалися, що зустріч ця була не останньою!


Галерея "Гостинність морських піхотинців"


Калейдоскоп вражень від туристичної поїздки Ветрова Ярослава

З 20 по 25 березня ми побували ніби в казці.

21 березня потяг Запоріжжя-Львів прибув на один із найкращих залізничних вокзалів України. Відразу відчули, що тут нам сподобається. Наше передчуття згодом підтвердилось цікавою розповіддю екскурсовода Анастасії, яка супроводжувала нас протягом всіх 4 днів. Проїхавши казкові гірські краєвиди автобусом євро класу, ми зупинились серед мальовничого передгір’я Карпат, у гущі темних лісів, де в тіні столітніх сосен, цвіте казкова папороть. Саме тут заховане таємниче кам’яне царство. Його король давно помер, залишивши десятки легенд, жодна з яких не розповідає людям правди про те, що було колись у його володіннях, і що насправді заховане за цими величезними чорними брилами гір. Залишились лише статуї невідомих істот, що колись виросли з-під землі, а зараз ховаються у важкому оксамиті холодно-зелених мохів. Це Скелі Довбуша. Важким був підйом до них - 4 км вгору у супроводі дощу і снігу, але ми перемогли, бо сильні нащадки наших пращурів. Назад було значно легше спускатись, та й погода налагодилась, тепле сонечко нам посміхнулося. Втомлені, але задоволені побаченим, ми продовжили свою мандрівку до Гошівського монастиру Чинусв. Василя Великого, який був побудований ще в XVI ст. і вважається однією з найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України. Цей монастир славиться чудотворною іконою Богоматері, до якої і нам пощастило доторкнутись і помолитись за своїх рідних. Набравши цілющої водиці, та, подякувавши господарям, ми поїхали на ночівлю у садибу «Трьох братів». Прийнявши гарячий душ, спали міцним сном, хоч дехто довго не міг заснути від тих вражень, які отримали за день.

Другий день

Поснідавши у готелі, ми відправилися у Закарпаття. Дорога тривала три години, але казкові краєвиди змінювались і не відчули, як переїхали перевал і під’їхали до найбільшого і найпривабливішого природного заповідника Закарпаття – озеро Синевір. Щоб побачити це диво природи, ми піднялись в гори на 1.5 км. Дорога не з легких: покрита кригою і снігом. Озеро сховалось серед гір. « Аделину порпот» ми побачили не блакитно - прозорою, а замерзлою і покритою снігом. Озеро оточене віковими буками та смереками. Повітря тут, як ніде, свіже і легке, наповнене ароматом хвої так, що дихалось легко і вільно.

Придбавши різних сувенірів та гостинців для рідних, ми направились на обід.

Після обіду ми покатались на канатній дорозі, де було хоч і холодно, але «прикольно» та весело. Піднявшись на вершину гори Моковиця , ми милувались захоплюючими краєвидами Закарпаття.

Поселившись у готелі «Водограй», ми відправились на вечірню екскурсію з факелами по романтичному середньовічному замку «Сент-Міклош». Екскурсію проводив сам власник замку, художник, який опікується реставрацією цього замку. Багато закоханих пар України хочуть побувати в цьому замку, стіни якого зберігають історію справжнього кохання однієї з найбагатших жінок Європи Ілони Зріні. Під час нашої екскурсії, якраз новий канал українського телебачення знімав романтичну пригоду однієї закоханої пари з Києва.

Повернувшись в готель , хто ще не зовсім втомився відвідав дискотеку, але більшість раді були ніжному ліжку.

День третій

Нетривалий переїзд автобусом - і ми в одному з найкращих і найстаріших міст Західної України – Мукачево. Невеличкі симпатичні вулички прикрашені розквітлими деревами і декоративними кущами, різноманітні архітектурні стилі, чистота просто не могли викликати у нас захоплення. До речі, сьогодні Мукачево входить у десятку кращих міст України. Цим містом ми милувались, піднявшись на високу гору, де знаходиться знаменитий замок Паланок. Цікаву екскурсію по замку нам провів екскурсовод Олег. З його розповіді ми дізнались, що цей замок був неприступним для ворогів. А оборону очолювала господарка замку відома нам з попередньої екскурсії Ілона Зріні – єдина жінка, яка отримала нагороду від Махмета IV, мужністю якої захоплювались навіть вороги. Пройшовши по замкових вежах, кімнатах, помилувавшись чудовими краєвидами, ми спустились із гори і, пройшлися вуличками Мукачева, і дістались до ресторану угорської страви «Бограч», де нас частували бограчем, щось схоже на наш борщ, але готується з 3-х видів м’аса і різних приправ- смакота! А ще екскурсовод Олег нам повідомив, що його готують тільки чоловіки. А знаєте, що таке ігрошала? Це на зразок пончиків, але з картоплі та грибів. Намилувавшись угорськими стравами, ми повернулись на околицю Ченадієво, що в 70 км від Мукачево, де відвідали мисливський замок Шенборнів. За основу проекту цього замку взято астрономічний рік: 365 вікон, 52 кімнати(кількість тижнів), 12 входів. Будівлю прикрашають численні башточки, флюгери, яскрава черепиця, кольорові вітражі. На часовій вежі можна бачити фамільний герб Шенборців із левом і короною. Палац розташований в центрі англійського парку площею 19 га з природним ландшафтом, де зустрічаються рідкісні породи дерев і кущів. Частково в палаці зберігся й інтер’єр із поруділими сходами і каміном. А ще в парку ми відвідали цілюще молодильне джерело.

День четвертий

Це,мабуть,був найкращий день у місті Лева. Вранці, вийшовши з хостелу, ми поснідали у кав*ярні,а потім пішли на пішу екскурсію по Львову. Почали з площі Ринок. Перше,на що ми звернули увагу,була іменита таблиця «I Like Lviv” ,біля якої зробили безліч фото. Далі відвідини найпершої аптеки в Україні,яка функціонує і досі.

Наступною стала Успенська церква-чудовий зразок архітектури Відродження,а за нею-вірменський храм,колоритна пам’ятка 14 століття. Також побачили костели Домініканів та Бернардинів.

Ну і який же Львів без ратуші!На жаль,піднятися ми не змогли,але ,без сумніву,вражень отримали багато. Далі помандрували до Оперного театру-візитівки цього середньовічного міста. Яка чудова атмосфера,який інтер’єр!Рекомендуємо всім,хто ще ні разу там не був.

На останок ми вирішили придбати фірмовий львівський шоколад та карамель. Побували в обох майстернях та навіть змогли побачити сам процес приготування солодощів. Звісно,після такого «смачного « видовища ми не могли його не придбати. А також відвідали найдавнішу Львівську кав’ярню,де спускалися у шахти, і у повній мірі відчули аромат справжньої кави!

Стомлені,але щасливі,ми збиралися додому. Наша пригода підходила до кінця. Попрощавшись із містом Лева,ми дали обіцянку неодмінно сюди повернутися!

Галерея "калейдоскоп"


Незабутня подорож до Львова

Ось і промайнули чудові, сповнені пригод зимові канікули. Ще два тижня тому школярі раділи, що попереду їх чекають незабутні різдвяні свята, відпочинок від школи та уроків. А я цілий рік чекала саме на ці канікули, бо знала, що вони будуть незабутніми!

На зимових канікулах мені не стільки запам’яталися свята, як цілий тиждень, проведений зі своїми найкращими друзями у Львові. Ще з осені ми планували цю поїздку. Довготривалі збори та очікування і ось 2 січня ми вирушаємо в дорогу. Цілу добучерез усю Україну їхали до своєї мрії. Дуже стомилися. Проте, як тільки ми в’їхали в центр міста, всю втому «рукою зняло». Весь вечір ми гуляли по вулицям Львова, а потім відвідали місцевий аквапарк «Пляж», який нам всім дуже сподобався. Всі ці дні нас пригощали різними традиційними стравами в ресторані «Львівська прем’єра». Наступного дня наша велика і дружна група поїхала до Карпат. Величезні гори, гірські річки та струмочки, дивовижна природа – все це виглядало, як на картині. Нам пощастило покататися на маленькому трамвайчику, який три години поспіль возив нас по горам і полонинам. Ми мали 4 зупинки: біля покинутого санаторію, де ми змогли придбати сувеніри; біля джерела мінеральної води; на підніжжі Карпат, де всіх бажаючих вчили стріляти з рушниці; зупинка «Баба Ганна», на якій нас пригощали гарячим чаєм та домашніми смаколиками. По дорозі до Львова ми заїжджали до Гошовського монастирю. Надзвичайна велич споруди, краса оформлення дизайну і просто навколишня природа милували око. Незважаючи на сильний холод, мороз та сніг, всі були зачаровані красою навколишнього середовища. Заморені, але щасливі,ми повернулася до міста. Вже наступного дня, 5 січня мусили повертатися додому, до рідних Поліг, але попереду нас чекала ще одна екскурсія. Цього дня нам пощастило з погодою, адже було тепло та йшов лапатий сніг. За півдня ми встигли відвідати:монастир святого Юрія, музей-аптеку, майстерню шоколаду, майстерню карамелі, «Мануфактуру» (місцеву кав’ярню), Ратушу і місцевий ярмарок, де змогли придбати безліч солодощів та сувенірів.

Звичайно, 5 днів із яких 2 в дорозі – це замало, але ми всі були задоволені та щасливі від поїздки до мальовничого міста Львів. Хочемо висловити подяку вчителю історії Федоровій Тамарі Григорівні за таку прекрасну мандрівку.

Галерея "Львів"

Чекаємо з нетерпінням весняних канікул!

Дяченко Анастасія, учениця 8 – А класу

Кiлькiсть переглядiв: 127

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

КУ«ПОЛОГІВСЬКА ГІМНАЗІЯ «ОСНОВА»ПОЛОГІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Запорізька область, м. Пологи, вул. Ульянова 83/МТС2

Тел/факс (06165) 50006, 23815, 23583

e-mail: pologyschool3@gmail.com

Дата останньої зміни 15 Червня 2018

Цей сайт безкоштовний!